Адаптація — здатність організмів пристосовуватися до мінливих умов зовнішнього середовища.
Маскування птаха дрімлюги; формування імунітету комах проти інсектицидів; збільшення сили м'язів людини внаслідок тренувань.

Адаптація реалізується не лише на рівні організму — вона проявляється на кожному рівні організації біосистем.
Синтез меланіну під дією УФ; збільшення кількості мітохондрій при нестачі кисню; нові ферменти у бактерій.
Будова організму, фізіологічні явища або поведінка, що підвищують репродуктивний успіх організму.
Спільне полювання зграєю вовків; збільшення кількості яєць у кладці при підвищенні забруднення середовища
Шлюбні танці журавлів, турнірні бої оленів, нерест прохідних риб, світлова комунікація світляків.
Симбіотичні відносини між видами : бульбочкових бактерій з бобовими рослинами (перетворюють азот на сполуки потрібні рослині)
Біологічні та екологічні системи є відкритими і виявляють властивості лише у взаємодії із середовищем через постійний обмін речовин, енергії та інформації.
Життя розвивається внаслідок постійного обміну речовин та інформації на ґрунті потоку енергії у динамічній єдності організмів і середовища мешкання.
Підтримання сталості параметрів внутрішнього середовища за певних умов існування (гомеостазис).
Гомеорезис — це здатність організмів у процесі еволюції змінювати спосіб реагування на умови середовища, щоб краще до них пристосовуватися.
Наприклад: рослини, які протягом багатьох поколінь живуть у посушливих умовах, можуть набути здатності краще переносити нестачу води.
Ознаки будови й форми тіла: великі вуха слонів (терморегуляція), обтічна форма тіла дельфінів і риб.
Особливості процесів життєдіяльності: потовиділення ссавців, секреція отрути зміями та павуками.
Зміни поведінкових реакцій: нічний спосіб життя мешканців пустель, загрозливі пози для захисту від хижаків, побудова гнізд або нір.
Онтогенетичні адаптації — це пристосування, які виникають протягом життя конкретного організму у відповідь на умови середовища.
Приклад: людина переїхала у високогір'я, де менше кисню. Через певний час її організм пристосовується — зокрема збільшується кількість еритроцитів. Це зміна протягом життя людини, а не успадкована ознака.
Філогенетичні адаптації — це пристосування, які формуються не протягом життя одного організму, а впродовж багатьох поколінь у процесі еволюції.
Приклад: у зайця-біляка сезонна зміна забарвлення шерсті допомагає бути менш помітним. Сама здатність змінювати забарвлення — спадкове пристосування, яке сформувалося в ході еволюції.
Від клітини до екосистеми — кожен рівень організації має свої адаптації.
Адаптація підтримує стабільність системи і при постійних, і при мінливих умовах середовища.
Адаптуватися можна через зміну будови тіла, процесів життєдіяльності або поведінки.
Адаптації розрізняються за часом виникнення і тривалістю збереження в організмі.
Адаптація як загальна властивість біосистем